Міністерство освіти та науки України Національний університет «Львівська політехніка» Кафедра КСА Звіт до лабораторної роботи № 3 з курсу “Мікропроцесорні пристрої” Режими відображення інформації в цифрових системах на базі мікроконтролера сімейства MCS-51 (AT89S52) Мета роботи: вивчення методів та технічних і програмних засобів відображення інформації б цифрових системах на базі мікрокоитролера сімейства MCS-51 фірми Atmel (AT90S8515 та АТ89С51), зокрема, з використанням пристроїв динамічного та статичного типів, а також пристроїв відображення однобітної інформації. Короткі теоретичні відомості Є два основних методи відображення цифрової інформації: статичний та динамічний. Статичний режим полягає у постійному висвічуванні на кожному індикаторі дисплея інформації від одного джерела. Цей режим менш економічний, оскільки всі індикатори постійно світяться, безперервно споживаючи енергію. Динамічний режим полягає у почерговому циклічному висвічуванні інформації на кожному індикаторі дисплея від свого джерела. Вій є більш економічним, тому що в кожен окремий момент часу світяться не всі індикатори дисплея, а тільки якийсь один. При цьому також зменшуються апаратні ;затрати на реалізацію індикатора.. Це зумовлює більш широке його застосування. Простими приладами відображення однобі гної інформації в цифрових пристроях є світлодіоди і цифрові індикатори
 Рисунок -1 Під’єднання однобітних індикаторів У напівпровідникови світлодіодах використовується властивість р-n переходу випромінювати світло у видимій частині спектру при протіканні через нього прямого струму (Іпр=5-20мА, ипр=2-ЗВ). Для відображення цифрової інформації найбільшого поширення набули семисегмептні індикатори, в яких зображення цифри складають з семи лінійних світлодіодиих сегментів розташованих у вигляді цифри 8. На основі світлодіодів і семисегмеитпих індика горів будуються засоби відображення інформації (дисплеї), які можуть працювати в динамічному або статичному режимах. Цифровий дисплей стичного типу, який складається з 4-х цифрових індикаторів HLHHL4. Тут використано наступні позначення: DA - дешифратор адреси, необхідний для вибору відповідного регістра; R1-R4 - реєстри, в яких зберігається; двійковий, код числа, що відображається на відповідному індикаторі (відповідний реєстр вибирається дешифратором адрес DA); DC1-DC4 - семисегментні дешифратори, що перетворюють двійковий код в семисегментний код; HL1-HL4 - семисегментні індикатори; ШД - шина даних, по якій здійснюється передача даних на індикацію.
Рисунок - 2 - Структурна схема статичного індикатора У такій системі кожен індикатор HLn під'єднай ний через власний дешифратор DCn і реєстр Rn шини даних, вибір регістрів Rn проводиться за допомогою селектора (дешифратора) адреси DA. Апаратні витрати при такій організації складають п пар регістр + дешифратор при її десяткових розрядах індикатора. В динамічному режимі індикації почергово і циклічно кожен індикатор HLn поєднується до джерела інформації (ресстр RD), що завантажується від МК через загальну шину даних, рис 3. Тут використані такі позначення:
Рисунок – З - Структурна схема динамічного індикатора RD - реєстр даних для тимчасового зберігання числа або символу, що відображається; RA - регістр адреси, в якому тимчасового зберігається двійковий код, що є адресою вибраного індикатора; DA - дешифратор адреси, що задається двійковим кодом, у позиційний код; HL1-HL4 - семисегментні індикатори. Вибір індикатора здійснюється дешифратором адрес DA. У реєстрі RD зберігається цифровий код, призначений для відображення. У реєстрі RА зберігається адреса індикатора. При такому під'єднаній значно зменшуються апаратні витрати. Але необхідно забезпечити достатній час свічення одного індика гора, для того, щоб не зменшувалася яскравість. Також необхідно забезпечити таку частоту перемикання індикаторів, щоб не було помітно мерехтіння. Переваги такого індикатора помітні при кількості розрядів індикації більше ніж 5. У лабораторному ...